Коли робиш добро, то чи не піднімаєш лиця свого? а якщо не робиш добра, то біля порога дверей твоїх гріх лежить; він кличе тебе до себе, та ти володарюй над ним.
Буття 2. 7.
Буття 2. 7.
Чому сумне лице до долу опускаєш?
Хіба не гріх твій біля ніг скрутився аспидом?
Ще крок - будь певен що ужалить.
Володарюй над його жалом.
Хіба потрібно знищувати зло
Відкривши греблі, від яких нема рятунку?
Людино! Хіба оце тобі дано?
Володар на ланці тримає лютого собаку,
І той покірно слухається пана.
Чи ти зумів оволодіти злом?
Чи в покоряєшся, і знов очей ніде нема?
Чому, ти – у котрому Божий дух, підкорений гріхом?
Ти не святий, та голову піднести можна,
Бодай зробити спробу над собою.
Знайти в собі оту нікчемну частку Бога,
Гріх на ланці повести за собою.
Дрогобич, 2011
