31.12.2011 02:13
-
155
    
  2 | 2  
 © Толік Панасюк

Емігранту

Невже приїхав аби помолитись? 

А може з висоти якогось хмарочоса 

В криницю плюнути не вмившись. 

Що з вами робить Статуя Свободи? 


Братами вас назвати? Чи панами? 

Хто ти, вчорашній францоватий лемко? 

Хіба забув як тяг болото за ногами? 

Заприсягався Україні кревно. 


- Я син планети! Побійся Бога. 

Та в тебе Бог на кожному долярі. 

А в мане лише батьківська могила. 

І те, що не дається до продажі. 


Розгублений, і посмішка дурна. 

На двадцять капель. Вдарила сльоза. 

І ненароком пісня зацепила. 

І з того світу припленталась душа. 


Не треба слів. Мовчи. 

Мовчи і слухай як шумить трава. 

Тепер попробуй вечір цей купи… 

А ти лепечеш: Америка. Свобода. 



Дрогобич, 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.01.2012 00:06  © ... => Каранда Галина 

Прошу вибачення. Більше так не буду. Бетон забирає усі сили, але хіба це мене не оправдовує. Каюсь.

 03.01.2012 23:21  Каранда Галина => © 

Дійсно, Толіку, хоч іноді озивайтеся... не добре отак мовчати...

 03.01.2012 23:17  Сашко Новік 

у Толіка кожен щось своє знайшов. якби ж то тільки не мовчав

 03.01.2012 23:11  Каранда Галина => © 

сильно!