31.12.2011 12:06
202 views
Rating 5 | 2 users
 © Толік Панасюк

Новорічне

Жертовник Одіну занесено у хату 

Де дідух панував споконвіків. 

Хіба що жертви не приносимо криваві. 

Чим нагодуємо чужих Богів? 


Вони ж бо первородне звикли споживати: 

Незайманість дочок, синівську зрілість. 

Хіба не відберуть своєї плати 

За незакінчений, прадавній ритуал? 


Колись у сутінках нового дня 

Ковтав вогонь жертовника і жертву, 

Щоб вижило несамовите плем’я 

Підносячи вогню одну єдину требу. 


Поводирі. Зазублені у часі. 

На швидкоруч спотворюючи дійство 

Сьогодні символи оті кладуть у Ватикані 

Поєднуючи і добро і зло. 


І страшно уявити що за жертва 

Омиє кров’ю православний хрест

Зрікаюся. Вертаюся до дідуха, 

Допоки Одіну ще не заставлена душа. 

Дрогобич 2011




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.01.2012 00:56  Каранда Галина => © 

чому? наче ж все зрозуміло... У Вас і набагато складніші речі є, і нічого... як незрозуміло, то я перепитую... 

 05.01.2012 00:47  © ... => Каранда Галина 

Не сподівався що хтось розбереться у цій новорічній символіці. 

 03.01.2012 22:50  Каранда Галина => © 

Вертаюся до дідуха,

Допоки Одіну ще не заставлена душа.

........думки варті уваги......дуже варті......

 31.12.2011 18:19  Тетяна Чорновіл => © 

Настрій вірша якийсь.... не новорічний... 

Публікації автора Толік Панасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо