Каранда Галина Пересипані попелом...
Пересипані попелом
Наші обвітрені мрії.
І легеньким туманом
Огорнулися спраглі серця.
Лише стомлені душі,
Що дивом примарним вціліли,
Досі вперто не вірять
В саме існування кінця.
Передзвонами марними
Душі убогі ридають,
Оживаючи болем
Вже забутих минулих життів.
На задвірках чужих
В попелищі дешевого раю
Відмирають поволі
Зашкарублі огризки чуттів.
Лубни, 11.01.12
12.01.2012 17:19 © ... => Сашко Новік |
Саша! чесно - не знаю.. згадаєш, де читав, покажи й мені, цікаво. це чесно моє вчорашнє.... розмір , може, знайомий? мені його навіяв останній вірш Саші Гриба, просто нагадав мій же розмір, яким колись писала ( "душа, наче жінка" наприклад, трохи схоже написано...) |
12.01.2012 14:28 Оля Стасюк |
 Суперово! Не паліть мрії! Я от тільки мости до них палю)) |
12.01.2012 12:44 Сашко Новік |
 У мене враження що я десь це читав. Нагадайте чи опровергніть. А взагалі класно, проймає |
12.01.2012 10:52 Тарас Іванів |
 Дуже гарно, а сумно, ну бо сумно!!! |
12.01.2012 02:22 © ... => Тетяна Белімова |
та все нормально :) я на порталі багато граюся, дуркую, експериментую з римами і стилями...впринципі, все чесно завжди, але в таких випадках ставиться чітка задача, як написати, якої мети досягти. а оце є мій справжній вірш. я теж в душі - Іванів!:) |
12.01.2012 02:12 Тетяна Белімова |
 Знаєте пісню Цоя, заборонену в Білорусі, "Перемен требуют наши сердца"? Мені чомусь Ваш вірш навіяв. Таким сумом без надії повіяло. |
12.01.2012 02:10 © ... => Тетяна Белімова |
впринципі, після зашкарублих огризків чуттів сказати вже нічого... оце сама звернула увагу, що у вірші немає жодної трикрапки, що для мене явище взагалі рідкісне... я трикрапку найбільше люблю....:) |
12.01.2012 02:05 © ... => Тетяна Белімова |
і да і ні... вертілися в голові образи на ще одну строфу, але я не люблю задовгих віршів.. |
12.01.2012 02:02 Тетяна Белімова |
Чогось не полишає відчуття, що тема незавершена. Що Ви хотіли ще щось договорити, але чомусь промовчали. |