Чи варто?
Вона із ароматом скрапленого газу,
з пігулками снодійного в руці,
і туш потікша на лиці,
пішла не оглядаючись ні разу.
Як аркуш рвала сподівання,
на "до" і "після" розділила,
записку скромну залишила,
і нерозділене кохання.
А сиділи за однією партой,
він був дорожчий за життя,
але не з нею. І крок у небуття...
та чи було це того варте?