Це тільки біль, а є Земля!
Простори з надовкружі!
Любі, кохані цього дня..,
Кохані, все ж прислужі.
Світ безтілесність небеснів
Злілеює на марно.
Вони – мов є, а мов час снів,
Що відійшов захмарно.
Туди, де мрії, де думки
Злітаються на прощу.
Течуть виплакані струмки
В застиглу кави гущу.
