Я заблукала в Задзеркаллі

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Я заблукала в Задзеркаллі.

У лабіринті відображень.

Б’ючись у запертІ ілюзій –

Своїх-чужих чуттів і вражень.

Цю безкінечність паралелей

Мені ніяк не осягнути.

Та ідеальну цю химеру

В реальний світ не затягнути.

Нехай мій світ не досконалий, -

У круговерті почуттів

Не буде він тривожить межі

Чужих усталених світів.

Ще залишається надія –

Не кинуть в мене тут камінчик.

Між чорних дір летючи вперто,

Шукаю сонячний промінчик.

Лубни, 15.01.12

Візьміть участь в обговоренні

11.02.2016 17:23 Григорій Божок => ©

Цікава тема задзеркалля У сні, у мріях та бажаннях Там, де невидиме велить, А сон свідомості вершить. .Навіяло... Дякую!

17.01.2013 15:50 Лідія Яр => ©

Гарно...а останній, про чорну дірку і сонячний промінчик...то просто ....дуже близьке...

16.01.2012 18:48 Оля Стасюк

Красиво)

не стільки тривожне, скільки трохи розгублене. заблукала ж... а Тарас.... ну... "не то, чтобы совсем не попал, только не попал в шарик!" :) хоча його сприйняття мені сподобалось!:)

Гарне задзеркалля! Правда, трішки тривожне! :)) Ще й Тарас тверезий відблиск обіцяє! :))))

:))))

16.01.2012 17:22 Тарас Іванів

Буде ще і промінчик, буде ще і ціле сонечко (побрите і тверезе)!!!))



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ