Маленькі велетні
Вони по своєму нас бачать в цьому світі,
Ми наче мурахи для них з шпилів вершин.
Ми не могли, тільки вони змогли стерпіти
І влізти на гору з зігнутих спин.
Й за це назвали враз себе богами
І нелюдами нас, дрібних мурах,
Маленькі велетні із босими ногами,
А карлики у ластах топчуть нас.
Забулися чи може так родились,
Без голови, корона на плечах.
Змію на плечах власноруч зігріли,
Маленькі велетні із правдою в ногах.
17.02.06 р.
