21.12.2011 21:46
-
3140
    
  2 | 5  
 © Шайковський Олександр

Дві зірки

Дві зірки

Дві зірки, що летять по небозводі 

Промінчики-долоні протягують вперед. 

Зустрітися вони бажають палко у польоті, 

Але згорять, як хвостики комет. 


І не важливо зірці, що згоряє, 

Що вже її не буде ні на мить. 

Вона летить в коханні небокраєм, 

Кохану поцілує, і згорить… 


Закохані два серця б’ються в грудях, 

Вони у такт, мов музика звучать, 

Бо б’ються вони в щирих людях, 

Які ніколи і нізащо їх не розлучать. 


Так жага бути разом 

Когось калічить, а когось п’янить. 

Але ніхто й ніколи не хотів відразу 

Своє кохання світле загубить. 


До Тебе лиш думками завжди лину, 

Вони Тебе знайдуть у всіх світах. 

І не згорять вони і з часу плином, 

А завжди будуть мріяти в віках. 



2005 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.12.2011 15:46  Оля Стасюк 

Красиво.

 22.12.2011 00:11  Каранда Галина => © 

просто з датами легше оцінювати пОступ автора...

 22.12.2011 00:09  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую!

 22.12.2011 00:08  © ... => Каранда Галина 

Так, старенький, років 5 точно вже пройшло.

 21.12.2011 23:50  Тетяна Белімова 

Така поезія поза часом. Ви ставите собі високу планку і в поезії, і в житті. Снаги Вам, щоб відповідати висунутим ідеалам.

 21.12.2011 23:12  Каранда Галина => © 

враження хороше. образ хороший у першій строфі. А друга практично бездоганна за формою. а це старий вірш? став дати!

 21.12.2011 22:49  Тетяна Чорновіл => © 

Трохи збивається розмір. Але вірш замріяний і щирий! :))