18.01.2012 13:33
-
181 views
rating 5 | 2 users
 © Чернуха Любов

СТУКАЄ ГОСПОДЬ

До мене стукає Господь, 

Сумними дивиться очима. 

Відкрила і кажу: «Проходь, 

Чого стояти під дверима.» 

Нагріла чаю – подала, 

Як справи в небі розпитала. 

Чого сумний? Не відала. 

За чим прийшов? Я теж не знала. 

Після години спілкувань, 

Повідав, що його турбує, 

Який несе в собі тягар 

І по землі чого мандрує. 

Питання мучить лиш одне, 

Чому грішити хочуть люди? 

Нікого кара не мине 

І прощення не завжди буде. 

Не знала, як відповісти, 

Щоб перед Богом не зганьбитись, 

Щоб швидше від гріха піти 

Я стала у душі молитись. 

А Він чоло моє торкнув 

Рукою теплою, живою. 

І благодать свою вдихнув, 

І Ангела лишив зі мною. 

м. Кривий Ріг, cічень 2012р


Чернуха Любов цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Чернуха Любов

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.01.2012 16:49  Тарас Іванів 

А мій ангел постійно зі мною) Ображається трохи, але при мені)))) 

 18.01.2012 16:26  Каранда Галина => © 

гарний вірш... а я б не зважилася до Бога - на ТИ........ 

 18.01.2012 13:41  Тетяна Чорновіл => © 

Тепло...