Ти пішов
Ти часу не знайшов, щоб попрощатись.
Зібравши речі назавжди пішов.
Немає сили за тобою мчатись.
Та мабуть іншу жертву, вже знайшов.
Ти випив кров мою усю до краплі.
Ти шаленів від кожної сльози.
І кожним словом різав душу навпіл,
в`язав мотузкою із ніжної лози.
Тепер сиджу і насолоджуюсь покоєм.
Лиш в памяті тривога і туман.
Я гідно справилася з цим двобоєм,
пережила і зраду і обман.
Як жити далі – потім розберуся.
Вдихну на повні груди, я озон.
Цілющим зіллям зі свободи знов нап`юся.
Тільки тоді повірю – це не сон.
м. Кривий Ріг, січень 2012 р