23.01.2012 11:01
© Тарас Іванів († 2012)
Ти, напевно, вже відснила
Із моїх затертих днів
Крила ангела – вітрила…
Ти забула, не зумів
Обійти злодійку зиму,
холодригу змерзлих душ.
Ти медами пахнеш Криму –
Між розсолу я, як вуж.
Із соленої неволі
Вже не вирватись, мабуть.
Мрії сплаканої долі,
Мрії, що так душу рвуть!