Портрет бульдозера
Каток бульдозерний,
що трощить все навкруг:
чуже життя,
чужі свята і будні…
І розвернувшися довкола
пре по груддю
іще й іще раз,
(щоб уже навік!).
Проїхавсь сміло,
а тоді кричить:
«Чого самі підлізли так завзято?!
Було б тікать! Порозлягались тут!
І рот деруть, ще й, бачите, кленуть!
Навіщо і по що ви вгрузли тут?!
Чого це ви мене зробили катом?!»