Перша картина
Пензлик мазнув на папері із острахом,
Виринув зеленню всміхнений ліс.
Суне тихенько, не кваплячись, повагом
Тато ведмідь – в дім вечерю приніс.
Щось затремтіла рука і посунулась,
Річку малює і нитку доріг.
Збоку отара до берега ринулась,
Мостить вівчарик сінце на нічліг.
Юний художник картину закінчує.
В ній і душа і натхненний порив.
В цей перший раз, без туги і без відчаю
Іскру таланту в собі він відкрив.
м. Кривий Ріг, лютий 2012р
