05.02.2012 22:31
-
287
    
  3 | 3  
 © Ірина Затинейко-Михалевич

...Спросоння

Я прагну Твоєї ніжності, 

Спрагла вкотре нових розрад, 

Я щаслива в Твоїй потішності, 

Любити моя нужда. 

Я чиста у нашій грішності,  

Я сильна в слабких сльозах 

Жоною Тобі судилася 

Певне, й тисячі років назад… 

Говорю до Тебе вІршами, 

Нанизую їх, мов бурштин 

Розсікаю весь гомін тишею – 

Ще ранок суботній… поспи!!! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.01.2014 00:07  Сорок Восьмий 

Лірика просто як ранкова роса на мальвових пелюстках - пречиста і непідробна

 06.02.2012 11:02  Тарас Іванів 

Дякую, що Ви така хороша дружина!!!))))

 06.02.2012 01:17  © ... => Тетяна Белімова 

дякую, Тетяно, за підтримку!

 06.02.2012 01:14  © ... => Тетяна Чорновіл 

щиро усім дякую...старатимусь відігнати свою творчу сплячку геть. А ваші поезії усі - чудові!

 05.02.2012 23:39  Тетяна Чорновіл => © 

Бурштин віршів! :)) Як гарно!!! Ніжно!

 05.02.2012 23:14  Каранда Галина => © 

так турботливо...)

 05.02.2012 23:14  Тетяна Белімова 

Ірочко! Вітаю з першою натхненною валентинкою! Буду чекати нових!
Успіху й віри в перемогу!

 05.02.2012 22:47  Сашко Новік 

натхненно. давно вас не було

 05.02.2012 22:32  Микола Щасливий => © 

А де фото?