...Спросоння
Я прагну Твоєї ніжності,
Спрагла вкотре нових розрад,
Я щаслива в Твоїй потішності,
Любити моя нужда.
Я чиста у нашій грішності,
Я сильна в слабких сльозах
Жоною Тобі судилася
Певне, й тисячі років назад…
Говорю до Тебе вІршами,
Нанизую їх, мов бурштин
Розсікаю весь гомін тишею –
Ще ранок суботній… поспи!!!