Батькам
з рубрики / циклу «привітання»
Чомусь ніяк до Вас я не доїду…
Усе мені дороги замело…
Слідів дитинства не знайти під снігом,
Та в пам’яті сховалося тепло.
І згадуються вечори зимові,
Коли татусь баян у руки брав.
Співали з мамою про чорне і червоне,
Й на каруселі як солдат кружляв…
А ще бувало, весело, зі сміхом,
До півночі «рубались» в доміно.
І очі були широко відкриті,
Коли про Маріанну йшло кіно!)
А як же було радісно й привітно,
Як вся сім`я збиралась за столом!
І нас, малих, не зачіпало лихо,
Надійно схованих під батьківським крилом.
Чомусь ніяк до Вас я не доїду…
Усе мені дороги замело…
Слідів дитинства не знайти під снігом,
Та в пам’яті сховалося тепло.