07.02.2012 00:21
245 views
Rating 5 | 4 users
 © Микола Чат

Зілля для поета

У блаженстві літечка, я іду покосами, 

Спраглу свою душеньку напуваю росами. 

Гою рани серденька полином-ромашками, 

Негаразди з бідами скачуть геть комашками. 

Розкуйовдив соняшник голову бурштинову, 

Благодаттю пахощів, кров п’янить рубінову.  

Вітер вихиляється трав’яними рунами… 

Ліра знову тьохкає райдужними струнами! 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Поетичний колос | Микола Чат». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Не почуй почуте... | Микола Чат».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.02.2012 14:08  Тетяна Чорновіл => © 

Нас лякала зимонька лютими морозами,
Та в сніги намріялось тепле літо з росами! 

 07.02.2012 10:32  Олександр Новіков 

Да, класне зіля, до вподоби. Полин і соняшник-сподобались інградієнти 

Публікації автора Микола Чат

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 8
Автор: Микола Чат
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ПИТАЄТЕ, ДЕ Я БЕРУ СЛОВА;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;