 |
| 245 views |
 | | | | |
| Rating 5 | 4 users | ||||
Зілля для поета
У блаженстві літечка, я іду покосами,
Спраглу свою душеньку напуваю росами.
Гою рани серденька полином-ромашками,
Негаразди з бідами скачуть геть комашками.
Розкуйовдив соняшник голову бурштинову,
Благодаттю пахощів, кров п’янить рубінову.
Вітер вихиляється трав’яними рунами…
Ліра знову тьохкає райдужними струнами!
Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:
Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Поетичний колос | Микола Чат». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Не почуй почуте... | Микола Чат».
