Зілля для поета
з рубрики / циклу «ПИТАЄТЕ, ДЕ Я БЕРУ СЛОВА»
У блаженстві літечка, я іду покосами,
Спраглу свою душеньку напуваю росами.
Гою рани серденька полином-ромашками,
Негаразди з бідами скачуть геть комашками.
Розкуйовдив соняшник голову бурштинову,
Благодаттю пахощів, кров п’янить рубінову.
Вітер вихиляється трав’яними рунами…
Ліра знову тьохкає райдужними струнами!