07.02.2012 11:43

-

540

6 | 6

 © Тарас Іванів († 2012)

Снів присмеркові опадають леза, 

Льоди пасльонові під місяцем лоснять 

Бронею над ставками, що ледь снять 

В мелодії блискучій полонеза. 

Ще повільніших нот не народилось 

Від паморозного, тріскучого корча, 

Що звуком потойбічного бича 

Карає все і вся – під болем звилось. 

Молитви нашепти пробіглись сухостоєм, 

Гойдають крилами ялини в такт вітрів – 

Прощальний жест вечірніх кораблів, 

Що розчиняються між неба чорним строєм.