09.02.2012 10:43
-
118
    
  1 | 1  
 © Толік Панасюк

Кружляє ніч обнявши міцно світло, 

А я у пастці між їхніми крильми, 

То звабить чорна, малюючи безодні диво, 

То прагну світла вічної краси. 


А ті архангели сміються надомною  

Не випускаючи мене з свого танку 

То спопеляють жагою і любов’ю 

То кидають у розпач і тугу. 


І вже не відаєш, що добре, що погано 

Лише нестерпність тої каруселі 

То піднесе пророком над світами 

То кине змієм повзати в пустелі. 


Насмішкою: - кого обрала душенька твоя? 

- До кого пожадання твого серця? 

Так хочеться обпатрати їх крила 

Які ж вони? архангели без пір’я. 



Дрогобич, 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.02.2012 03:37  Каранда Галина => © 

цікаво...

 09.02.2012 12:53  Тетяна Чорновіл => © 

:)))))) А починалось так замріяно!!! І тут на тобі! Обпатрати крила! :)))))))))))))) Чоловіки....