10.02.2012 00:18
-
920
    
  4 | 4  
 © Толік Панасюк

А вона не гріє

А вона не гріє

Я вишиванку у супермаркеті купив. 

До неї не торкались рідні руки. 

Великого Китаю одноликі душі 

Моїми слабостями заробляють гріш. 


Ні, я не скнара і грошей мені не шкода… 

Сорочка; у ній, лише красивий вид, 

А між нитками, машини рівний хід, 

А не любові давні чари-обереги. 


Не гріє душу без потаємної сльози 

Патріотично переконлива картинка. 

Не муляє десь на звороті вузлик нитка, 

В якім заховані надії і страхи. 



Дрогобич, 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.02.2012 04:40  © ... 

Дякую.

 11.02.2012 03:00  Каранда Галина => © 

вклоняюся... теж думала про це... але так би я не змогла написати...
Великого Китаю одноликі душі
Моїми слабостями заробляють гріш.

оці рядки - неймовірні! нам соромно маєбути за державу... перед китайцями навіть соромно, не тільки перед собою...

 10.02.2012 22:52  Сашко Новік 

бомба. реальний вірш.5

 10.02.2012 00:24  Тетяна Белімова 

От всі ж про це думають, а ви написали! Це ж суть "липового" патріотизму: за формою - ніби все так, як має бути, а сутність - китайська підбробка...