Я вже навчився відпускати друзів.
І говорити неприємне слово ні.
Любити те, що приведе мене до згуби,
Та як прожити без очей твоїх?
Не знаю, не навчився, вчуся.
До губ солодкого вина
Ніколи більше не торкнуся.
Заприсягнувся.
Не доведи Владико до гріха.
Втечу, як звір, голодний манівцями.
Зречусь себе, блукаючи у хащах.
Гріхом наставлених пастками
Не упіймає нічний жах.
Колись та виберусь на світло
Моя там подруга самотність
Мене обійме пристрасно й надійно.
Засну…
Блакитним небом знову твої очі.
Дрогобич, 2012
