09.02.2012 14:39
986 views
Rating 5 | 9 users
 © Тарас Іванів

Крихка мрія

Між нами відстань не велика, ні! 

Ми, навіть, топчемось по одноконтурній Землі. 

Та лиш за кут ти – промінь обірвав 

Свою протяжність… – Бенкет в просторі розтав. 


Принизив вітер аромату тінь, 

Сльоза тремтить – вимерзла похіть сновидінь. 

Мій ідеал, немов з тонкого скла: 

Лиш заговориш, лиш дихнеш – смерть прирекла. 


Мов грудка, серденько, клубочок кошеня –  

Благає душенька від Валентина дня, 

Коли з глибоких, розпечалених снігів 

Розтане та, єдина... – спрага моїх снів. 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.03.2012 16:52  Оля Стасюк 
 09.02.2012 15:44  Оля Стасюк 

Гарно. Сподобалось. 

 09.02.2012 14:44  Тетяна Чорновіл => © 

А чому це - тільки від Валентина Дня???? Благайте кожного дня! А раптом воздасться! :))))))) 

Публікації автора Тарас Іванів

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо