09.02.2012 15:57
18+
1271
    
  11 | 11  
 © Тарас Іванів († 2012)

Спогад, спогад…

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Спогад, спогад…

Вечір, вітер…

Крик, печаль

Німі і злі.

В плямах кави – заповіти… –

Все, що твоє на Землі.

Пам’ять – може сном стелилась?

Кажуть, думаєш – живеш…

Тхне, скурвіле, похилилось, 

Й як від правди – не втечеш…

Зойки, писки…

Задовбало!

Затремтів височний м’яз…

Ніжним виявився, в’ялим –

Навіть порох не зав’яз.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2012 16:52  Оля Стасюк 

 26.03.2012 14:32  Каранда Галина 

зараз всі вірші здаються такими символічними...

 09.02.2012 16:01  Оля Стасюк 

Навіть порох не зав’яз.
Тримайте порох сухим))) Згодиться в сьогоднішньому житті)

 09.02.2012 16:00  Тетяна Чорновіл => © 

Що пропонуєте пити замість кави? :))