18.02.2010 16:42
for all
470 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Борода

А вона бореться

Одиноко у полі

Височіє тополя

Серед хащ дикоцвіту, 

Серед терену стріл.

Беззахисна у полі, 

Уся зжалась від болю, 

Та напружила віти, 

Щоб не тріснуть навпіл.


Вітер кидає в крону, 

У зелену корону, 

Сипле в очі всім сміттям, 

Що зірвав з диких трав.

Та не вирвав він стону, 

Не діждавсь її скону, 

Хоч все листя в лахміттях

Й стовбур ранами став.


І стоїть, височіє

Заповітна, як мрія, 

Непіддатна ні вітру, 

Ні колючкам, ні сміттю.

Оживилась в надії, 

Що живинцем повіє, 

Прожене стужу хитру

І дасть волю життю!

Публікації: Борода

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.02.2021 19:36  Каранда Галина => © 

Дуже гарний вірш. Дякую редакторам, що витягуєте з архіву.