12.02.2012 17:28
-
490
    
  1 | 2  
 © Реальна Мрійниця

Заворожені снігом дерева 

Тягнуть в небо руки-гілки, 

Ми з тобою у місті Лева,  

Нас вели до нього зірки, 


Серцю тремко і так урочисто, 

Виглядають з-за рогу казки, 

Ми не бачились років триста, 

Щоб зустрітися навіки, 


Соромливо сніжок спадає, 

Для дороги прикмета якраз, 

Навть час і той зачекає, 

Доки ми станцюємо вальс 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.02.2012 10:07  Сашко Новік 

гарний, натхненний вальс.
тільки триста років згадав черепаху Тортілу зразу. бувають в мене тупі ассоціації. вірш сподобався

 12.02.2012 21:06  Микола Чат => © 

Гарно!:)))

 12.02.2012 18:19  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний танець! :))

 12.02.2012 17:55  Каранда Галина => © 

гарно.

 12.02.2012 17:54  Ірина Затинейко-Михалевич 

місто Лева не може не вальсувати)