Чи була та клята Антлантида?
Відкриття Івана Богослова 21. 1.
Чи була насправді Атлантида?
Чи з’являлася мені як мрія,
Як небесний град Єрусалим
Старцю богослову між каміння
Сяйвом шестикрилих звірів?
Я ж торкався обрисів твоїх.
Розмовляючи з Платоном про химери,
Про довершеність і бездоганність храмів
Резонуючих із розумом все ленним.
Посланцем загубленого люду
Йшов до знань захованих у храмах,
У сувоях, витесаних Майстром
На колонах, на могилах прабатьків…
Лише шум нічного океану
Мовчки розбиває скали.
Чи була? та клята Атлантида.
Оріана? Кам’яна могила?
Вхід у лабіринти власного сумління?
Шлях до досконалості?, хоч натяк.
Звідки в мене стільки запитань,
Наче спогадів, обривків сторінок
Писаних таємним шифром?
Носяться у голові шаленим вітром
Не даючи спокою в ночі.
Хіба заховаюся в печері?
Не монах, не учень, не провидець;
Божевільний, ще один втікач
Вулицями - наче Атлантиди.
- Що ти бачиш? ученик Христа
Коли ангели тебе лишають на одинці.
- Нове небо і нова земля…
Я ж не зможу спопелити дійсність.
Чаші гніву вип’ю сам, до дна.
Щоби не зреклась приблуди Атлантида.
Дрогобич., 2012