А ця зима усе мете й мете
з рубрики / циклу «портальне»
А ця зима усе мете й мете.
Від снігу я обтрушую надію...
Введу її у хату, обігрію...
А за вікном мете, мете, мете...
Я стала вже боятися зими.
Хоч хай яка казкова й білосніжна...
Та кажуть, що вбиває ніжно-ніжно...
Не вірю в це!... Та так боюсь зими...
Людські сліди вже глибоко під снігом.
А зверху - тиша.. Лиш бринить тривога.
У розпачі шукаємо ми Бога.
Та віра наша глибоко під снігом...
...Подумалось: ще вип`єм разом кави...
І дні оці як сон страшний, забудем.
І будемо писати... людям... Будем!
Це так важливо: ще нам випить кави!
Та ця зима усе мете й мете...
Лубни, 15.02.2012