"Пам`ятають живих"
Пам`яті афганцям
Заклик до бою....
«Пам’ятають живих...»
Мертві в стосах нелюдського болю
Залишилася там, де знайшли предковічний спокій.
Рвались вгору зенітки.
І стискала обійми неволя,
Огортала туманом малесенькі блиски надій.
"Хочу жити!" - слова,
Що не мають тут змісту, в пустелі.
Смерть навколо - холодна і чорна пітьма.
Поміж грому й вогню,
Нелюдських, неживих артилерій
Душить болем утрат, болем вічності грізна війна.
«Пам’ятають живих...» -
Нехай скелі у згадках навіки,
Нехай гуркіт ракет затуляє чарівні зірки,
Ці слова заставляють
Ще раз розтулити повіки,
Йти назустріч вогню, що, здається, палає віки.
