Скріплені долі
Доманіцькому С.О.
Ось на мосту скріпились долі –
Ключі десь залягли на дні.
Серед імен нема знайомих.
Замок теплішає в руці.
Він провисить, як сотні інших,
В погожу днину, в сірий дощ.
Затріскотить в мороз у січні,
Як і перила мосту вздовж.
Мені здається, все відносно –
Любов все ж треба берегти.
Якби усе так було просто,
У ріки б ринули мости.
Ми не клялись в любові вічній –
Любов приходить і мина,
Але твої обійми ніжні
Я пронесу крізь все життя.
м. Кам’янець-Подільський, 29.09.2009