30.09.2009 11:00
-
544
    
  1 | 1  
 © Комарова Ольга

Трішки хрому, відбитого в листі

Доманіцькому С.О.

Трішки хрому, відбитого в листі. 

Трішки блиску на моїх долонях – 

Він до ранння не буде плисти, 

Він світитиме в мої скроні. 


Він читатиме мої мрії, 

Співчуватиме моїй печалі. 

Лоскотатиме мої вії. 

Я прокинусь... Захочу чаю. 


Трішки хрому, відбитого в листі 

Все ж побільшає в кожній хвилині. 

Сонце зійде ранкове в місті: 

Ми – частина нової днини. 


Та я знову чекатиму ночі. 

Всі заснуть. І я буду творити, 

Бо коханого, милого очі 

Десь у спогадах будуть гріти. 


Трішки хрому, відбитого в листі. 

Пелена на нічних дорогах. 

Світить місяць в вікні навмисно – 

Ніби й більше немає до кого. 



м.Кам’янець-Подільський, 28.09.2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!