Скельний пейзаж
Зупиняюсь, сповільнюю кроки –
Шаль багряна на скелях лежить.
Нею я помилуюсь поки,
В цю прекрасну осінню мить.
Крізь багряність листки зелені
Прослизають без жовтизни.
Олень гордо біліє на скелі,
ніби кличе мене з далини.
Я одразу пришвидшую кроки,
Не минаючи навіть калюж.
Сходи також слизькі і мокрі,
А в перилах вплітається плющ.
І чому ж я не взяла фарби?
Все ж такий чарівний пейзаж,
Та печалюсь я, мабуть, марно –
Я прийду ще сюди не раз.
м.Кам’янець-Подільський, 7.10.2009
