* * *
Доманіцькому С.О.
Ти збираєш мої картини.
Ти читаєш мої вірші.
Телефонуєш мені щоднини,
Я приходжу до тебе у сні.
Я не звикла, що стільки уваги.
Я не звикла до гарних слів.
Не гадала, що комусь цікавий
Мій незримий внутрішній світ.
Я малюю тобі картини
І щоразу пишу вірші.
Я все тобі вдячна, милий,
Й що зустрілися разом в житті.
м.Кам’янець-Подільський, 1.09.2009