29.02.2012 13:22
-
421
    
  3 | 3  
 © Чернуха Любов

Сік березовий

Сік березовий капав слізками, 

сили в дерева більш нема. 

Познущалися над берізками, 

не для користі - задарма. 

Зіпсували і просто кинули. 

Соком сходь чи тихо всихай. 

Ніби душі беззахисні вийняли, 

сумом вкрився березовий гай. 

Як дівчата стоять рядочками. 

Є незаймані серед них? 

шепотіло гілля з листочками, 

осуд чувся в речах гірких. 

Хто напився сльози дівочої, 

не для радості той напій. 

Віщування грози пророчої: 

для забави - псувати не смій. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.03.2012 08:08  Деркач Олександр 

Гарний вірш

 29.02.2012 16:53  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галино, за розуміння

 29.02.2012 16:24  Каранда Галина => Микола Щасливий 

біля мене в ліску трохи відокремлено березовий гайок. в кожному дереві щороку свердлять штук 6 нових дірок. потім лиш деякі совісні їх замазують, більшість так і залишається зіяти ранами. багато дерев уже всохли. я теж люблю березовий сік. питання в тому, як його брати. одна дірочка, вчасно потім закрита, дереву шкоди не зробить. але ж у нас дійсно варвари!
у мене теж є аналогічний старий вірш. знайду, скину.
та цей вірш кращий, визнаю це.

 29.02.2012 15:37  Микола Щасливий 

А я люблю сік березовий.

 29.02.2012 15:32  Сашко Новік 

жорстоко. у нас так давно вже не бачив щоб взагалі сок брали