Чом, любий…
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Під враженням вірша Наталі Бойко «Цілувала…»
Чом, любий, сумно дивишся з-під вій,
Чому в задумі, душу що шкребе?
Що не про тебе ніжний спогад мій?
Що в ніч ту цілувала не тебе?
Сам винен, що між нами самота,
А в ній і сподівання всі пройшли…
Не винна я, що зоряні уста
Такі жадані іншому були…
В звабливих мріях не запалюй свіч,
На ревнощі надії не плекай,
Бо то не наша, а моя лиш ніч,
Стежки свої там наново шукай!
За мною в неба таїну злети,
І як тяжіння відчуття мине,
Ти знов підкорюй всі мої світи!
Я поетеса! Не ревнуй мене.
