Весна з березнем цілувалася

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

ВЕсна з березнем цілувалася,

У серцях тріпотіла лунко,

Раннім солодом розливалася,

Знемагаючи від цілунку.

Сніг трусила зима стурбовано,

Завивала у смутку ранку,

Та цвіла весна зацілована,

В теплу повінь скресала п’янко.

Аж холодні вітри засніжені

В пориваннях своїх ущухли,

Лиш торкали весні розніженій

Від цілунків уста припухлі.

Візьміть участь в обговоренні

10.03.2012 17:16 © ... => Тетяна Белімова

Всі мені ці уста згадують... :)))

10.03.2012 17:12 Тетяна Белімова

Від цілунків вуста припухлі... Сподобалось!

09.03.2012 18:19 © ... => Сашко Новік

:))) Найцікавіше, що ці уста припали до душі саме чоловічій половині авторів! :))))))))))))))

09.03.2012 18:16 Сашко Новік

класно) уста припухли

07.03.2012 20:40 Каранда Галина => ©

та я вже уявляю! :))))))

07.03.2012 20:33 © ... => Каранда Галина

Побачимо! :))) Я навіть увечері не знаю й приблизно, що в мене зранку зацвіте! :))))))))

07.03.2012 20:26 Каранда Галина => ©

це ще холодно! уявляю Ваші вірші, як сади зацвітуть!)))))))))

{#} То весна, а не я!!! :))))))))))))))))))))

Так Ви ж з такими устами самі напросилися

{#} {#} Класний коментар!!!! :))))

07.03.2012 18:23 Деркач Олександр

Красивий вірш...цілунки, уста припухлі - маємо надію: після того що сталося - літа не 9 місяців чекати????

Не спам"ятаємось, як і сама піде! Мені здається, ніби вчора ми просили прийти цю любу зимоньку і дати сніжку на Новий рік! :))))

07.03.2012 14:20 Серж

{#}

Пора прогнати вже цю зиму. Найкраще - такими поцілунками. Від них і сніг розтане швидше і зима врешті "капітулює"