Весна
Весна не забарилась, не спізнилась,
Теплом і свіжим подихом явилась.
Розфарбувала хмурість будніх днів,
Промінням сонця ніжно-золотим.
Зітхнули з легкістю утомлені сади,
Бо їм дала напитися води,
Деревам віти мов погралась похитала,
З струмком у парі свою пісню заспівала.
І пролісок почув, проснувсь від сну,
Немовби ковдру скинув снігову,
Розцвів яскравим, мило-синім цвітом,
Коханню вічному цілунки шле привітом.
Знов ожили засмучені ліси,
Защебетали птахів голоси,
На пагорбі розтанув сірий сніг,
Весна ступила вже на свій поріг
