Твій дзвінок
Сумна історія твого дзвінка,
Немов ковток холодного повітря.
Одна лиш фраза в відчаї гірка
І почуттів розмазана палітра.
Мовчи прошу, не ріж чарівні пута.
Помовч хвилину, подихом зігрій.
Дай в сотий раз мовчання це почути,
Шукаю в ньому – вогники надій.
Твої слова – бальзам або отрута,
Їх не боюся, потайки чекаю.
У кожній фразі, за гріхи спокута,
Лиш за дзвінок тобі все пробачаю.
м. Кривий Ріг, березень 2012 р
