Наталка Янушевич Подумалось...
Звичайна жінка порухом одним
Розв’язує і припиняє війни.
Єдиним кроком переступить світ
І винесе вердикт, зронивши вію.
На сьомий подих – рішення і ціль,
Розрада й вирок, а печаль - довіку.
Ви їй колиску, ви її не зліть
І не будіть у жінці – чоловіка.
12.03.2012 19:14 Деркач Олександр => © |
 У нас всього наполовину, тому дійсно не треба будити в жінках чоловіче, а в чоловіках - жіноче... |
12.03.2012 15:20 © ... |
Спасибі вам усім за увагу до твору. |
12.03.2012 14:47 Каранда Галина => © |
 оце правильно! ) а то щось феміністки зовсім розпоясалися!))))) |
12.03.2012 14:01 Сашко Новік |
 класно, не будю))) |
12.03.2012 12:51 Тетяна Белімова |
 Підписуюсь під кожним словом! Так сподобалось! |
12.03.2012 12:00 Тетяна Чорновіл => © |
 Як мудро сказано! Жінка з чоловічим єством - то страшний коктейль, мені здається! У кожної сутності - своє призвання і місце на землі... |