18.03.2012 19:54
-
143 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Наталка Янушевич

Не виховуй мене...

Не виховуй мене. Не зоставлю свою автентичність. 

Я така, яка є. Ти прийми, а не можеш – покинь. 

Я з тобою і так у собі загубилась, практично, 

Тож уникнемо вдвох запізнілих і марних прозрінь. 

Не випитуй в очей, чи ночує сьогодні в них щастя. 

Здогадаєшся сам. Почуття – не умовний рефлекс. 

Я й сама так живу: одночасно секрет і підказка, 

Неслухняної власної долі безмовний суфлер. 

Не старайся збагнуть. Не розкинеш мене по полицях. 

Ти зі мною чи ні? Вибирати потрібно колись. 

Я сама по собі – сильнодіюча, пряна, левиця. 

Хочеш – поруч іди, або всі намагання облиш. 

Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.03.2012 22:21  © ... 

Дуже дякую, Олександре. 

 19.03.2012 22:11  Олександр Новіков 
 19.03.2012 22:09  Олександр Новіков 

класно 

 19.03.2012 18:53  Каранда Галина => © 

Ваша поезія завжди дуже-дуже сильна! 

 19.03.2012 17:33  Тетяна Ільніцька 

Справжній жіночий вірш! Дуже сподобалось! 

 18.03.2012 23:24  © ... 

Спасибі за відгуки. Цей вірш - презентація, якщо хочете. 

 18.03.2012 20:14  Тетяна Чорновіл => © 

Слова мужньої жінки. 

 18.03.2012 20:01  Чернуха Любов => © 

Зворушливо, по-чесному