Я піду
У келихах, мов полум’я вино,
Між поглядами іскри у тумані,
У душах – біль, затоптана давно,
Але бажання, ще не мають грані.
Я зараз встану, встану і піду,
Піду назавжди, чи на дві хвилини.
Собі напам’ять серце украду,
А якщо – ні, тоді моє загине.
Ти не тримай обіцяним теплом.
Я вже не вірю чарам поцілунків.
Твої слова шкребуть стальним пером
І слід лишають з кров’ю візерунків.
Не відпускай, тримай в полоні сну.
Нехай сліпа, але така щаслива.
Наш кожен день нагадує весну,
У кожній миті лагідно-звабливу.
м. Кривий Ріг, березень 2012 р
