Бродила доля
Бродила доля – селами, містами,
Шукала тих, хто не чекав її.
Їх обіймала ніжними руками
І підіймала в небо на крилі.
Здивовані дарунками від долі,
Не всі змогли подяку принести.
І так в полоні щастя мимоволі,
На дарах з неба ставили хрести.
За кожен кусень хліба із водою,
За вдих і видих, серця передзвін.
За часу плин невпинною ходою
Спасибі долі і низький уклін.
м. Кривий Ріг, березень 2012 р
