Враження
Марія Матіос "Солодка Даруся"
Зів’ялим листом падає самотність
на голови змордованих жінок.
Німою тугою снує карпатська гордість
поміж розтріпаних смерекових гілок.
Солодка воля зовсім не така солодка
і доля гепається градом з полонин;
вліта в життя, наче тупа колодка,
та влада, що людей бере на кпин!
Війна, мов камінь, скочується долі.
У моторошнім танці гине рід.
Життя пливе, як в морі діжа солі,
лишаючи на пам’ять гіркий слід.
Усе мине, все згладять згодом роки
і люди спорохнявіють в золу,
розмірено малята ступлять кроки,
краплину знаючи з минулого малу...
Луцьк, 20.02.2007
