У цьому світі ірреальних вражень...
з рубрики / циклу «Наодинці з кавою й собою»
У цьому світі ірреальних вражень
Потвора правди забріда в думки,
На перехресті слів і відображень
Ілюзії на хрест чіпля вінки.
І викриває щиро і нещадно,
Не маючи й краплиночки жалю,
Наскільки все непевно й недоладно
У тому світі, що я так люблю.
Я згоджуюсь, і каюсь, безпорадна,
Із сорому ховаючи лице,
І розумію, що оця відрада
Ні крихітки добра не принесе.
Сама ж тихенько піднімаю з пилу
Ілюзію облаяну свою,
Таку дурну, таку нещасну й милу…
Від правди заховаю, пожурю…
І знову в задзеркальнім лабіринті
Я уявлю, що тут моє життя,
І крастиму в реальності я миті,
Шукаючи в химерах забуття.
Лубни, 4.05.2012
