Осіння пошта
Вірш про жовтень
Доманіцькому Сергію Олександровичу...
Жовтень... Усе в тумані.
Дощ. Не ховає він сліз.
Місяць, що вводить в оману,
Все ж натхнення мені приніс.
Листям всіяв розбиту бруківку.
Золотиться асфальт холодний.
Всіяв рейки срібних відтінків...
Сколихнулось під стукіт вагонів.
Сколихнулось... Припало на потяг
І приїде далеко в столицю.
Ти у нім прочитаєш потім
Як вже хочу з тобою зустріться...
Я прийшла через тиждень-другий,
Щоби твого листа прочитати,
І в калюжі великій в задумі
Я твій почерк почала шукати.
К-П, 20.10.2009
