19.03.2012 18:20
-
406 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Тетяна Чорновіл

БІЛО ПРО ЧОРНЕ

Присвячую Чорноволу Дементію, дідові чоловіка,
розкуркуленому в 1932 році «на правах» середняка-підкуркульника.

– Грюк! Грюк! Грюк! Грюк!!! Відкрий, сволото! 

То й що, що ніч! Дітей збудили?! 

Не діти в тебе – куркулята! 

Закрий собаку, бо пристрелю!!! 

– А що ти думав, підкуркульник? 

Що будеш цілий вік мотати 

Народні нерви? Встань, падлюко! 

Ми все прийшли конфіскувати. 

– Виводьте там коня, корову… 

– Давно забрали? Ну, нічого, 

Ще нашукаєм що спірвати! 

То в сінях жито у мішечку? 

– Ванько! Степане! Не соромтесь! 

Ви хто? Червоні комсомольці! 

Вас рідна партія послала 

В нічний цей час на «праве дєло»! 

– Зажди, буржуйський посіпако, 

Благати! Та у тебе навіть 

Немає Сталіна портрета! 

– Прошу внести до протоколу. 

На воза дрова погрузили? 

– Топити чим?! Зима надворі? 

Не прийдеться тобі топити. 

– Валяйте піч швиденько, хлопці! 

Бо в два двори ще вспіти треба. 

Кухвайки… Чоботи… Кожухи… 

Народній владі все згодиться. 

А ці хай к чорту погибають!!! 


Затихло все… Лиш на завісах 

Розбиті двері хилитались… 

Аж почорніла з горя мати 

Маленьких четверо втішала. 

Сидів хазяїн на ослоні, 

На груди голову зронивши, 

Й трудящі мозолясті руки 

Не знали вперше, що робити… 

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.03.2012 11:46  © ... => Субота Олександр 

Дякую за увагу! Співчуття Вашій рідні! Мабуть нелегко знайти тих, хто не постраждав від колишньої влади! ((((( Хоч не дуже люблю писати про ті трагічні бувальщини, та "пробиває" іноді. "Спасенний товарняк" - ще один з таких. Теж чомусь білий, так вийшло....
Ще раз дякую за відгук. Приємно... 

 20.03.2012 10:40  Субота Олександр 

Вражений,сильно написано.Моя рідня теж стаждала від народної влади.Дякую Вам! 

 19.03.2012 21:38  © ... => Олександр Новіков 

Дякую! 

 19.03.2012 21:38  © ... => Оля Стасюк 

Олю! Два коментарі назад! :)) 

 19.03.2012 21:34  Олександр Новіков 

жесть. тяжкий вірш, болючий 

 19.03.2012 21:34  Олександр Новіков 

жесть. тяжкий вірш, болючий 

 19.03.2012 20:35  Оля Стасюк 

А який кінець історії?((( Вірш болючий... 

 19.03.2012 19:41  © ... 

Дякую всім за відгуки! Як то кажуть "Не было бы счастья, да несчастье помогло". Нещасний розкуркулений мусів серед зими виїхати до далекої рідні десь на вінничину. Це їх спасло у голод 33-го. Там чомусь було легше. Вижили всі, і пізніше повернулися назад! 

 19.03.2012 18:40  Каранда Галина => © 

страшно... 

 19.03.2012 18:33  Тетяна Белімова 

Є у Вільяма Голдінга такий роман "Володар мух", де в підлітків, які потрапили на знелюднений острів, в екстремальних умовах прокидається все найгірше, що може бути у людській природі... Тільки то була експериментальна антиутопія, а у нас - життя... Раніше часто про це думала, зараз якось менше, може, вже відболіло?