Танка засніжених снів
з рубрики / циклу «ТАНКА»
З осінніх хмарин
Зима морозне диво
Сипнула сніжком
Й розтанула в долонях
Краплями ніжних танка.
* * *
Перші сніжинки
Легковійно кружляють
Над сонним садом.
Ніжать їх пелюстками
Пізні тремтливі айстри.
* * *
Осінь чи зиму
Навіяв вітер думкам?
Не пригадаю,
Бо весна в твоїх очах
П’янить вишневим цвітом.
* * *
Морозну шибку
Припорошила снігом
Ніч-чарівниця,
А домовичку вві сні
Пахнуть медові груші.
* * *
Ох, завіяло
Стежку наших побачень
Раннім снігом…
Це сніжинки гарячі
Чи присмак зір на устах?
* * *
Срібним окрайцем
Пірнув мій гонець місяць
У вир сніжних хмар.
Вирине в твоєму сні
Снігопадом ніжних мрій.
* * *
По теплій шибці
Стікає сніг поволі
Краплями тиші.
Хіба й зима в цей вечір
Сумує за тобою?
* * *
В сніжну негоду
Стрімкими заметами
Схололого сну
Ти приніс мені айстру,
Зігрівши коло серця.
* * *
Сипле й сипле сніг!
В’язь стежки до порогу
Прокидаю знов.
Як і я, чашка кави
Тебе все ще чекає.
* * *
Тихо, сновійно
Летять сніжинки думок
З безодні небес,
Хороводять рядками
В танка засніжених снів…