Танка в розквітах конвалій
з рубрики / циклу «ТАНКА»
Зачарували
Розквітлі конвалії
Запашну тишу,
І сипнули срібло рос
Передзвонами танка.
@ @ @
Заснув павучок
У квітці конвалії,
Не доплівши сіть.
Обережно, не згубись
Між павутинками сну.
@ @ @
Скотився місяць
Десь між трепет дзвіночків,
Та й станув у сні,
А конвалієва ніч
Зайшлась твоїм цілунком.
@ @ @
Чекаю тебе
В мить запашної ночі
За подих від мрій
Там, де в сяйві місяця
Квітнуть конвалії зір…
@ @ @
На підвіконні –
Тендітні конвалії
Твого зізнання…
Тремтить кришталь дзвіночків
В унісон стуку серця.
@ @ @
Між снів конвалій
Лункі весняні вітри
Так необачно
Роздмухують край ночі
Гарячі спалахи уст.
@ @ @
Цими стежками
Зманить у срібні нетрі
Конвалій цвіт. Зажди,
Бо серце завмирає
У сполоху ніжності.
@ @ @
В дзвоні конвалій
Щось запашне мірить час:
Дін-Дон… Дін-Дон… Дін…
Як нам двом осягнути
Це безмірне відлуння?
@ @ @
Білим розквітом
Чарують весну танка
На хвилях часу.
І сходять мить за миттю
В конвалієвий туман.
