Тетяна Чорновіл ПІВНИКИ
В нас півники щороку сходять
Край тину ранньої весни.
Немає в тому дивини,
Цвітуть все літо й не відходять.
Сусіди теж беруть, розводять,
А мати в смутку сивини
Копає, поле. Й не торкни
Ніхто сапи, бо їй не вгодять.
Минуло… Матері немає.
Й за півниками сум проймає –
Звелися. Та байдуже їм,
Що більше не прополе мати,
Що вже немає двору й хати!
Все сходять в спогаді моїм…
21.04.2012 08:36 Деркач Олександр |
 Така жива картина |
23.03.2012 21:29 © ... => Сашко Новік |
Дякую! :) |
23.03.2012 12:43 Сашко Новік |
 Гарно, щемливо |
22.03.2012 20:24 Тетяна Белімова => © |
 А вони мені щось східне нагадують, як і гладіолуси. Такі кольори яскраві, дивовижні суцвіття... |
22.03.2012 20:12 © ... => Тетяна Белімова |
Дякую! Мабуть півники - також один з наших українських символів! |
22.03.2012 20:08 Тетяна Белімова |
Так гарно й сумно! Теж півники дуже люблю, напевно найбільше із весняних квітів. |
22.03.2012 19:45 © ... => Каранда Галина |
Дякую! :)) |
22.03.2012 19:43 Каранда Галина => © |
 гарно. люблю отаке: про важливе й глибоке через прості слова й речі... |