23.10.2009 17:35
759 views
Rating 5 | 3 users
 © Катруся Матвійко

Осінь...

Хмарно. Вогко. Сіро. 

Вітер крізь фіранки. 

Чорна кава з сиром 

Ранком з філіжанки. 


У дощу в полоні 

День, журба і сльози. 

А на підвіконні 

в`яне квіт амброзій. 


Тепла ковдра. Вечір. 

Зібране волосся. 

Крик сумний лелечий… 

Осінь…Осінь…Осінь… 

Ірпінь 



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Балада про Неї». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Нема тепер неба».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 26.11.2010 11:39  Валентина 

Нехай тебе ніколи, ніжна квіточко, не полишає це глибоке й чутливе серце, ця проста і Богом обдарована душа.. У тебе романтизм юнки помножений на зрілість креативної дівчини. Браво, Катрусю!!!

 26.10.2009 12:09  Ярослав Молінський 

Знайомий віршик:)
Красиво. Усі ці зорові образи. душевно... 

 24.10.2009 13:52  Ілюзія 

Дуже гарно..... 

Публікації автора Катруся Матвійко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо