Пробач
з рубрики / циклу «Про долю»
Пробач мене за ту любов,
З якою ти до мене йшов,
Пробач за зламане життя,
Назад немає вороття.
Пробач мені, пробач мені,
Усе було немов у сні,
Себе не раз я дорікаю,
Тебе я кожен день згадаю.
Інакше все було б з тобою,
Ці думки не дають покою,
Обіймів хочу я твоїх,
Поцілунків щирих та палких.
Я знаю запізніле каяття,
Не повернути вже життя,
До тебе думками я лину,
Хоча б одну, одну хвилину.
Благаю в долі повернути,
Тебе до серця пригорнути,
Слова почути про кохання,
Та марні мої сподівання.
Молодість не повернути,
А як скажи тебе забути?
Пробач коханий промовляю,
Тебе я досі ще чекаю.
